ГОЛОВНА БІОГРАФІЯ РЕЦЕНЗІЇ, КРИТИКА КНИГИ ВІД АВТОРІВ

  Алла Анненкова

ПОВЕРНЕННЯ З ЧУЖИНИ   (газета „Полтавська думка” від 28 січня 2000 року)

    У культурно-мистецькому жиггi Полтави сталася подiя: побачив свiт роман Олекси Iзарського (Мальченка) „Полтава”,  який був виданий коштом та за сприяння Полтавської фiлiї Суспiльної Служби України. З цiєї нагоди 20 сiчня у лiтературно-мистецькiй вітальнi обласної бiблiотеки iм.І.Котляревського зiбралися друзi й шанувальники письменника, якому минулого року виповнилося 80 рокiв. Полтавець за походженням, вiн разом iз братом мешкає нинi в США, у передмiстi Клiвленда — Лейквудi. 
    Волею долi вiдiрваний вiд рідної землi ще зовсiм молодим, Олекса Ізарський на чужинi став українським письменником, збагативши нашу лiтературу  вартiсною iнтелектуальною прозою — романами так званої лисенківської серii (Анна-Галя Горбач пропонувала назвати її „Дiм i чужина”) одна з книг якої щойно видана у Полтавi. 
    Якщо в роки незалежності до України повернулися твори наших землякiв, письменникiв Миколи Лазорського, Дмитра Нитченка, Михайла Ореста, Івана Багряного, а також Яра Славутича, Ганни Черiнь, то майстер елiтарної прози Олекса Iзарський досi залишається практично невідомим  в Українi. Про це говорив на презентації „Полтави” автор вступної статтi до роману письменник Петро Ротач. Вiн наголосив, що у романі, автобiографiчнiсть якого не можна не помiтити, немає нiчого розважального. Автор прагнув показати глибиннiсть людської душi. Його твори населенi людьми iнтелектуальними. Можливо, саме це не дало Олексi Iзарському вийти в ряд письменникiв вiдомих. До того ж вiн усе життя цурався самореклами, вважаючи, що його справа — написати книгу, а далi — хай iде сама у світ. Але вона сама не йде. Потрiбна допомога зацікавлених людей. Саме у Полтавi, на батькiвщинi письменника, знайшлися люди, завдяки яким вийшла „Полтава”. 
    Iнiцiатором стала голова Полтавської фiлiї Суспiльної Служби України Ганна Кiященко. Вона розповiла про те, як у 1 993р. до неї випадково потрапив роман О.Iзарського, виданий у видавництвi „Сучаснiсть” в Німеччині. Спочатку п.Ганну зацiкавила навна роману — „Полтава”, а коли почала читати, вiн захопив її з перших сторiнок. Через знайомих розшукала Олексу Григоровича у далекому Клiвлендi. Зав’язалося листування. Письменник дав згоду на публiкацiю роману в Українi. На прохання п.Кiященко Аана-Галя Горбач надіслала з Нимеччини матерiали про творчiсть О.Ізарського для всгупної статтi, але вони не дiйшли до адресата. Статтю про письменника, яка вмiщена у полтавському виданнi роману, написав професор Українського Вiльного Унiверситету в Мюнхенi I.Качуровський. На презентацii Ганна Кiященко передала 100 примiрників „Пол тави” бiблiотекам областi. 
    Цiкавим був виступ полтавця Володимира Полiцара, який особисто знав Iзарського-Мальченка пiд час вiйни. Вчителька Світлана.Лозовська подiлилася спогадами про добру знайому — бiблiотекарку СШ №10 Олену Фролову, яка в романi зображена пiд iменем Лялi Сррокiної. 
    Отже, на зламi столiть у нас вийшла перша книга Олекси Iзарського, нехай i невеликим накладом — 300 примiрникiв. Про її полiграфiчнi якостi можна сперечатися, та це перша ластiвка, яка має стати провiсницею повернення на Батъкiвщину творiв письменника, котрi, без сумнiву, знайдуть шлях до молодого iнтелектуального читача. Полтавська фiлiя Суспільної Служби України має намiр найближчим часом видати останнiй роман лисенкiвської серії „Столиця над Iзаром”(«Мюнхен.) , який досi ніде не друкувався.

ГОЛОВНА БІОГРАФІЯ РЕЦЕНЗІЇ, КРИТИКА КНИГИ ВІД АВТОРІВ