ГОЛОВНА БІОГРАФІЯ РЕЦЕНЗІЇ, КРИТИКА КНИГИ ВІД АВТОРІВ

Біографія

за виданням «Розвіяні по чужині» - Полтавці на еміграції

короткий бібліографічний довідник укладений Петром Ротачем // Верстка, Полтава, 1998 р.

IЗАРСЬКИЙ Олекса (iнші псевдо: Ол. Із., О. Погар; справжнє прiзвище Мальченко Олексiй Григорович; 30.08.1919, Полтава) — український письменник-романiст, лiтературознавець, перекладач. Народився в родинi банкiвського службовця i лiкарки. Середню освiту в т. ч. знання нiмецької i французької мов, здобув приватно у Полтавi, вищу — у Київському університетi (романо-германський вiддiл, 4 курси, 1937 - 1941). Рано зацiкавився лiтературною творчістю, яку розпочав з щоденникiв. У 30-х роках входив до лiтературного гуртка при Полтавській Центральній науковій бібліотеці, яким керував П. Капельгородський. Вiн перший звернув увагу на обдарованого юнака, який ще в шкiльнi роки, заохочений ним, написав роман «Мiй дiд», що мав би бути початком серiї повiстей і романів про Вiктора Лисенка. В 1942 році в окупованiй Полтавi почав писати повiсть «Ранок», завершену в 1943 в Кам’янець-Подiльському i видану в 1963 в Мюнхенi. Восени 1943 разом з батьками вирушив на Захiд. В повоєнний час сiм’я жила у Дiссенi та Мюнхенi. Пiсля смертi батька наприкiнцi 40-х з матiр’ю та братом переїхав до Америки, осiвши у місті Клiвлендi.
Першою опублiкованою книжкою Ізарського став лiтературно-критичний нарис «Рiльке на Українi» (Фiладельфiя 1952; перекладена німецькою мовою). Повiсть «Ранок» поклала початок циклу белетристичних творiв — своєрiдної родинної хронiки про духовне становления Вiктора Лисенка, його батькiв, учителiв, товаришів по школi i унiверситету, а потiм і про життя в Нiмеччинi, де сiм’я Лисенків опинилася в часи вiйни i перебувала в повоєнні роки. Друга книга цiєї серiї називається «Вiктор i Ляля» (Мюнхен, 1965) i присвячена шкiльним рокам Вiктора у Полтавi. Наступнi романи Київ (1971, навчання в університетi), «Полтава «(1977, роки окупації), «Чудо в Мисловицях» (1967, перебування Лисенкiв у м. Шлезьку в 1944), «Саксонська зима» (1972), «Лiто над озером» (1981, життя сiм’ї у м. Дiссенi, в Баварiї), «Столиця над Ізаром» (iнша назва «Мюнхен», завершена в 1986). Метою автора у творах, присвячених життю Лисенкiв за межами України було показати долю людей, що вирвалися з «соцiалiстичного раю» і вперше вiльно глянули на свiт (як пише автор, «не крiзь росiйсъкi окуляри»). Твори Ізарського були своєрiдним протиставленням «великiй радянськiй лiтературi», фальшивiй за своєю суттю. Усi книги «лисенкiвського циклу» творять певну єднiсть, через яку проходить образ (великою мiрою автобіографічний) Вiктора Лисенка. Центральною проблемою є його ставлення до Ураїни, її нацiональних проблем. Проза Ізарського позначається оригiнальністю письма (проф. Ігор Качуровський називає «орнаментальною» що означає «умовне вiддаалення від предмета»), асоцiативнiстю думок i образiв, вишуканiстю висловiв, багатством метафор, порiвнянь та iн. художнiх засобiв зображення. За визначенням А.-Г. Горбач, письменник «працює не для сьогодення, а бачить свiй вклад в українську лiтературу з широких перспектив майбутности». Крiм художньої прози, Ізарський багато рокiв (особливо в 40—70-i) виступав з лiтературними статтями, уривками з щоденникiв, рецензiями, оглядами, спогадами про зустрiчi з українськими та нiмецькими письменниками тощо. Цi публiкацiї друкувалися в газетах i журналах «Час», «Українська трибуна», «Сучаснiсть «Українська лiтературна газета» та iн.
Лiтература:
Юр. Л(аврiненко). О. Ізарський. Ранок. — Рец//Листи до приятелiв. 1964.— №3- 4. - с. 39;
Костюк Г. З лiтопису лiтературного життя в дiяспорi. — Мюнхен, 1971. — с. 25;
Горбач Анна-Галя. Зустрiч українця з Нiмеччиною: (Iзарський. Чудо в Мисловицях) //Сучаснiсть. — 1967.- №11. - с. 119-122;
Рудницький Л. Лiтература з мiсiєю // Слово i час.- 1992. - №2- с. 45;
Качуровський I. Проза Олекси Ізарського // Сучаснiсть. — 1996.- №3-4 - с. 163-170.
ГОЛОВНА БІОГРАФІЯ РЕЦЕНЗІЇ, КРИТИКА КНИГИ ВІД АВТОРІВ